80% українців хочуть чітких правил видалення незаконного контенту — але з межами

За даними дослідження «Безпека в мережі», яке провела компанія Active Group, чіткі правила видалення або блокування незаконного та терористичного контенту підтримують 80,4% українців: 50,1% відповіли «так», ще 30,3% — «швидше так».

Проблема поширення незаконного контенту залишається відчутною, але трохи втратила гостроту. Серйозною або скоріше серйозною її назвали 64,5% опитаних — у травні таких було 73,5%. Натомість тих, хто не вважає проблему серйозною, побільшало: з 17,7% до 22,9%.

Свою захищеність в Інтернеті українці оцінюють невисоко: лише 33% почуваються захищеними або скоріше захищеними від небезпечного чи терористичного контенту, а 55,2% такої захищеності не відчувають. Цей показник за останні хвилі дослідження майже не змінився.

Найчастіше за останній рік люди натрапляли на дезінформацію — 63%, шахрайство або фішинг — 52,6%, мову ворожнечі — 44,8%. З радикальним контентом стикалися 23,1%, із закликами до насильства — 22,5%, з поширенням персональних даних без згоди — 20,4%, з контентом, пов'язаним із тероризмом, — 12,3%.

Динаміка різних загроз різна: дезінформація зросла з 59,1% у травні до 63% у вересні, радикальний контент — з 14,4% до 23,1%. Натомість шахрайство і фішинг згадують рідше — 52,6% проти 64,8% у травні.

Відповідальність за безпеку українці розподіляють між різними сторонами. Найчастіше називають авторів контенту — 40,9%, майже стільки ж — власників сайтів та онлайн-сервісів (39,9%). Правоохоронні органи згадали 31,9%, онлайн-платформи — 25,6%, соціальні мережі — 22,9%. Про спільну відповідальність говорять 21,3%, про відповідальність самих користувачів — 21,1%.

Попри підтримку регулювання, люди бачать і ризики. Найбільше — 54,8% — турбують можливі зловживання. Цензури побоюються 43,8%, втручання у приватність — 38,4%, корупційних ризиків — 36,8%. Помилкового видалення контенту остерігаються 32,7%, тиску на опозицію — 32,5%. Порівняно з травнем менше стало тих, кого турбує приватність і корупція, натомість побоювання цензури зросли з 38,9% до 43,8%.

Тому для громадян важливі прозорі процедури. 51,5% вважають, що в законі мають бути чітко прописані підстави для видалення контенту, 47,4% — що рішення мають бути обґрунтованими, 38,9% наголошують на праві оскаржити видалення. Жорсткіші механізми підтримують менше: видалення шкідливого чи терористичного контенту протягом години після скарги — 32,9%, звітування платформ про модерацію — 19,2%.

«Ці результати показують, що суспільний запит не зводиться до простого посилення контролю за контентом. Люди одночасно хочуть більшої безпеки в мережі й зрозумілих меж для самого регулювання. Коли понад половина респондентів говорить про ризик зловживань, а серед ключових вимог називають чіткі підстави та обґрунтованість рішень, це означає, що довіра до таких правил значною мірою залежатиме від прозорості процедур і можливості оскарження рішень», — коментує Олександр Позній, директор дослідницької компанії Active Group.

У виборі між свободою та безпекою в Інтернеті переважає орієнтація на свободу: 23,1% висловилися за максимальну свободу, 30,1% — скоріше за свободу, разом 53,2%. Безпеку пріоритетною вважають 33,7% (23,7% — «більше безпека», 10% — «максимальна безпека»). У травні до свободи схилялися 48,6%.

Наближення правил модерації до європейських підходів підтримують 55,1%: 20,7% вважають це потрібним, 34,4% — скоріше потрібним. Якщо правила відповідатимуть європейським стандартам, їх готові підтримати 64,3% (29,7% — «так», 34,6% — «швидше так»). Не підтримали б 17,6%, ще 18,2% не визначилися.

Дослідження провели онлайн-панеллю SunFlower Sociology, опитавши 1000 респондентів на підконтрольних Україні територіях. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіоном, статистична похибка не перевищує ±3,1% за довірчого рівня 95%. Замір зробили 19 вересня 2026 року, результати порівнюють із хвилями у травні та липні 2026 року.