Рятувальник з Луганщини знайшов новий дім на Вінниччині та заспокоєння біля пасіки

Роман Лозовий народився і виріс у Троїцькому на Луганщині. За освітою він викладач професійної освіти за напрямом «Транспорт», однак працювати за фахом не став. На вибір професії вплинула порада однокласника, який навчався у профільному закладі ДСНС. Роман вирішив спробувати себе у ролі рятувальника і згодом зрозумів, що це його покликання.

«Для мене рятувальник — це людина, яка готова ризикувати власним життям заради іншого. Якщо ти здатен на самопожертву і не проходиш повз чужу біду, ти на своєму місці», — розповідає Роман.

Повномасштабна війна змусила родину Лозових залишити рідний дім. Після окупації Троїцького вони з колегами виїхали. Проте професію Роман не полишив: службу продовжив уже на Вінниччині, де тепер працює у 3-й державній пожежно-рятувальній частині.

Каже, що колектив став для нього другою родиною. Особливо важливою була підтримка колег після переїзду, коли довелося починати життя практично з нуля.

«Коли залишаєш дім і починаєш життя практично з нуля, дуже важливо знати, що поруч є люди, на яких можеш покластися. Тут я це відчув», — говорить надзвичайник.

Поза службою Роман знаходить спокій біля бджіл. Любов до бджільництва передалася йому від дідуся та батька. Після напружених чергувань чоловік повертається до пасіки, де час тече зовсім по-іншому.

«Бджоли дуже добре вчать терпінню. Біля них ти зовсім по-іншому відчуваєш час. І, мабуть, після всього, що доводиться бачити на службі, саме цього спокою мені й хочеться», — ділиться Роман.

Історія Романа — про те, що дім може бути не лише місцем народження. Іноді ним стають люди поруч, колектив, який приймає тебе як родину, та справа, якій залишаєшся вірним навіть після того, як життя змусило почати все спочатку.