Евакуація з палаючої позиції: історія поліцейського зі стрілбату

Про свого колегу розповіли в обласній поліції. Чоловік без вагань залишив посаду дільничного офіцера Сарненського райвідділу та долучився до стрілецького батальйону. «У відділі я був найстарший за віком», — згадує він.

На передовій головним завданням було утримувати позиції разом із побратимами. Одного разу ворог атакував з усіх видів зброї. «Було поранено нашого побратима на псевдо Тіша, а позиція почала горіти. Ми надали напарнику допомогу та почали евакуйовуватись через запасний вихід. Інакше могли й не врятуватись», — розповідає поліцейський. Їм вдалося дістатися сусідньої позиції, де пораненого оглянув бойовий медик.

Після повернення частини бійців додому в листопаді минулого року Старобільськ вирішив продовжити службу в поліції на посаді працівника кадрового забезпечення. «Це теж важлива ділянка роботи. Адже й надалі несеш відповідальність, але не лише за двох побратимів, що поруч, а за весь батальйон. Зокрема, й за його укомплектування», — пояснює він.

Удома на нього чекають дружина та двоє синів. Старший, 23-річний Максим, уже кілька років служить у карному розшуку. Молодший, 17-річний Матвій, готується до вступу в правоохоронні органи. «Я розумію, що вдома на мене чекають рідні, дружина, діти… Вірю в нашу Перемогу — саме це дає сил триматися», — додає боєць.

Старобільськ має статус учасника бойових дій і неодноразово відзначений нагородами. Найбільшою нагородою для нього стане Перемога України.