На Чернігівщині попрощалися з чотирма захисниками: історії бійців

7 серпня в Іванівській, Менській та Куликівській громадах попрощалися з Олександром Протченком, Віктором Клепацьким та Андрієм Лимарем. Днем раніше, 6 серпня, в останню путь провели Ігоря Ребенка.

Андрій Лимар народився 27 квітня 2001 року в селі Морозівка на Луганщині. Закінчив місцеву школу, згодом здобув фах агроінженера у Старобільському технікумі. У 2021–2022 роках проходив строкову службу в Чернігові, де був водієм-електриком. Пізніше уклав контракт і воював у складі 110-ї механізованої бригади на Донецькому напрямку, командував стрілецьким відділенням. Позивний — «Дрон». Загинув 31 грудня 2024 року поблизу Великої Новосілки Волноваського району. Тіло повернули в Україну у квітні 2025-го, а ідентифікували за ДНК лише за рік.

«Андрій мав стати нашим кумом, але не склалося. Він був дуже позитивною людиною, любив спорт, кальян. А також любив свою автівку, про яку піклувався, як про кохану дівчину. Він був хорошим товаришем, який завжди готовий був прийти на допомогу. У Чернігові у нього залишилась кохана дівчина Яна», — розповіла Ірина Коваленко, дружина побратима загиблого.

Його дівчина Яна пригадує: останнє повідомлення від Андрія було «Невдовзі повернуся». «Андрій — людина, яка з'явилася в моєму житті точно не просто так. Це сталося саме тоді, коли було потрібно. Він ніби вдихнув у мене життя — навчив бути впевненою в собі, не зважати на дрібниці та просто радіти кожному дню. Ми будували плани на майбутнє. Я навіть подумати не могла, що плани залишаться лише планами», — каже Яна.

Поховали Андрія на кладовищі в Ялівщині. У нього залишилися батьки, які нині на тимчасово окупованій території, брат та дівчина.

Ігор Ребенок народився 3 травня 1975 року на Херсонщині, але дитинство провів у селі Олександрівка на Чернігівщині. Після школи здобув професію в СПТУ села Зноб-Новгородське на Сумщині. До війська долучився ще 2014 року, воював на Донеччині. Згодом оселився з дружиною в селі Горбове Куликівської громади. Служив сержантом, старшим стрільцем-оператором. Загинув 7 серпня 2024 року біля Переїзного Бахмутського району. Поховали його в Горбовому.

Олександр Протченко народився 20 листопада 1981 року. До мобілізації працював столяром у Чернігові. Помер 23 липня. Поховали воїна на кладовищі в селі Іванівка, поруч із мамою.

Віктор Клепацький народився 16 листопада 1969 року в селі Ведильці. Закінчив 10 класів, вивчився на тракториста в Куликівці. Одружився 1993 року, разом із дружиною виховав сина Дениса та доньку Ірину. З 1999-го родина жила в Синявці, де чоловік працював у колгоспі та опалювачем у будинку культури. До лав оборонців долучився у квітні 2025 року, служив сапером. Помер у військовому госпіталі 4 серпня від гострої серцево-судинної недостатності. Поховали Віктора в рідному селі.