На Рівненщині зварили 648 літрів узвару та зібрали понад 85 тисяч на відбудову дому

Рекорд зафіксували на четвертому культурно-мистецькому фестивалі «Білокриницький узвар». Експерт Національного реєстру рекордів України Марк Орловський оголосив: «Рекорд — найбільший об'єм узвару в одному казані — 648 літрів! Національний реєстр рекордів України відзначає Білокриницьку сільську раду рекордсменом України!»

Традиційний білокриницький узвар варять на джерельній воді. До нього цьогоріч додали два мішки сушених ягід 15 різновидів — серед них шипшина, вишня, алича, абрикос, кизил, смородина, чорниці — та квітковий мед нового урожаю.

Голова Білокриницької громади Тетяна Гончаренко розповіла, що ідею плекали роками. «Перший фестиваль відбувся у воєнні роки, в час повномасштабного вторгнення. І можливо це було не випадково, тому що четвертий рік поспіль наш "Узвар" несе таку благодійну місію — захід, який об'єднує людей», — сказала вона.

Головна мета свята — не лише гастрономічне досягнення. Під час фестивалю зібрали 85 тисяч 114 гривень для родини безвісти зниклого захисника Дмитра Драки. Гроші підуть на відбудову будинку, пошкодженого внаслідок російського удару 2 вересня 2026 року.

«Ми із села Рисв'янка. Презентуємо мамині грубі коржі. Ми збираємо на той будинок, що шахед розбив. Маємо допомогти людям. Зима йде. Сім'я остались під голим небом», — розповіла учасниця фестивалю Галина Павлюк.

На святі виступали місцеві колективи, працювали фотозони, майстри вчили створювати народні іграшки. Працівник освітнього простору Біловодської громади Василь Павлунь показав іграшку-фуркало: «Я пропоную ось такі дрони. Зробили таку нашу українську символіку. Збираємо на дрони», — зазначив він.

Керівниця Центру життєстійкості громади Людмила Ягніч розповіла про акцію у вигляді серця, на якому позначили всі 11 населених пунктів громади. «Кожен, де в якому населеному пункті проживає, може підійти і долучитися до цієї акції», — пояснила вона.

На фестивалі відтворили обряд приготування давньої страви — «Зелеківську зливанку» — від представників Біловодської селищної тергромади Старобільського району, релокованих на Рівненщину. Цей елемент першим від Луганщини внесли до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.

Учасниця фестивалю Любов Козиренко нагадала, що це сталося у грудні 2022 року: «Вже більше ніж півроку наша область була окупована і внесення елементу було символічним. Луганщина — жива, є і буде жити. Збереження спадщини — це не втратити себе, свою ідентичність», — сказала вона.