Азовське море дедалі солоніше: що це означає для Луганщини
Вода в Азовському морі стрімко стає солонішою. Це впливає на рибні запаси, екосистему та навіть на якість повітря в прибережних районах, зокрема й тих, що межують із Луганщиною.
Азовське море переживає серйозні зміни: рівень солоності води зростає темпами, які турбують екологів. Якщо раніше цей показник коливався в межах 13-14 проміле, то тепер у деяких частинах моря він сягає 15-16 проміле. Для порівняння, у Чорному морі солоність становить близько 18 проміле, тож Азов поступово наближається до цього рівня.
Головна причина — зменшення прісного стоку з річок, передусім Дону та Кубані. Через це в море потрапляє менше біогенних речовин, які живили водорості та планктон. А вони — основа харчового ланцюга для риби. Вчені зазначають, що вже зараз скорочується популяція таких видів, як тюлька, хамса та бички. Натомість усе частіше трапляються середземноморські види, які раніше тут не водилися.
Для мешканців Луганщини ці процеси мають практичне значення. Значна частина регіону традиційно залежала від рибальства, а тепер місцеві промислові рибалки змушені шукати нові місця для вилову або змінювати професію. Окрім того, зростання солоності впливає на стан прибережних екосистем: гинуть очеретяні зарості, які є природним фільтром, що очищає воду й захищає береги від ерозії.
Екологи попереджають: якщо тенденція збережеться, через 10-15 років Азовське море може стати практично непридатним для звичних промислових видів риби. Це вдарить і по економіці прибережних міст, і по туризму, адже цвітіння води через зміну видового складу водоростей стає частішим і інтенсивнішим.
Науковці рекомендують посилити контроль за водокористуванням у басейнах річок, що впадають в Азовське море, та розробити програму адаптації для рибної галузі. Але поки що конкретних рішень на державному рівні немає, тож ситуація продовжує погіршуватися.
